За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), поширеність ревматичних хвороб серед світової популяції складає до 1,0%. В Україні налічується біля 123 тис. хворих на ревматоїдний артрит, серед яких близько 57 тисяч – це люди працездатного віку, які перебувають під диспансерним наглядом. Згідно з даними державної статистичної звітності МОЗ за 2009 рік показник захворюваності серед працездатного населення склав 15,2 на 100 тис. населення (в абсолютних показниках 4226 випадків).

Приблизно 20-30% пацієнтів з РА повністю втрачають працездатність протягом перших 2-3 років хвороби та близько 90% протягом 20 років. Рівень смертності у хворих на РА вищий, принаймні, у два рази ніж у загальній популяції.

Велика частина витрат, ассоційованих з РА зумовлена непрацездатністю. Попередження інвалідності та збереження працездатності значною мірою залежить від своєчасного та адекватного лікування.

На теперешній час спеціально для лікування РА розроблені біологічні препарати, значною перевагою яких у порівнянні з іншими засобами базисної терапії висока частота розвитку ремісії хвороби, тобто зменшення її симптомів, та попередження деструкції суглобів.

Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття акту є забезпечення необхідним обсягом медикаментозного лікування хворих на ревматоїдний артрит, зниження рівня інвалідизації, подовження терміну збереження працездатності та якості життя, збільшення тривалості життя, підвищення якості спеціалізованої медичної допомоги.

Фінансово-економічне обґрунтування

Обґрунтування необхідності прийняття акту зумовлено тим, що фінансування медикаментозного забезпечення хворих на ревматоїдний артрит високовартісними імунобіологічними препаратами не здійснювалось за рахунок державного бюджету.
З 2011 року фінансування планується здійснювати за рахунок державного бюджету, а також за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Прогноз результатів

Фінансування Державної цільової програми "Лікування хворих на ревматоїдний артрит" дасть змогу запобігти повній первинній непрацездатності та інвалідністі, зменшити потребу в протезуванні та інших ортопедичних втручаннях на суглобах, збільшити середню тривалість життя цих хворих, а також вперше розрахувати фармакоекономічні витрати на лікування певної категорії хворих в Україні за допомогою єдиного національного реєстру пацієнтів з ревматоїдним артритом.